Історія проситься в сни нащадків
Історія проситься в сни нащадків
/Ліна Костенко/
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», - говорить народна мудрість. І це справді так. Бо як дерево тримається землі своїм корінням, так і народ існує до того часу, доки пам’ятає і шанує своє минуле. Той, хто не знає минулого, – перекотиполе: куди подме вітер, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, шанувати її, бо минуле – це серце і душа народу.
Сучасне і минуле, реальне і фантастичне – усе це сплелось у захоплюючий клубок пригод у повісті сучасної української письменниці Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», який намагалися розплутати на уроці української літератури учні 5 класу.
Вікторина за змістом твору, відгадування загадок, уявна мандрівка у пошуках історичної реліквії (шаблі ) замками і фортецями Західної України та їх презентація школярами, складання асоціативного куща до слова «шабля», характеристика головної героїні Наталки та її ворога Антипка, ознайомлення з прислів’ям про козаків та їх основний атрибут – шаблю («Береженого Бог береже, а козака шабля стереже», «Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!» та ін.) – усе це дозволило створити атмосферу зацікавленості на уроці й плідно попрацювати учням.
На завершення уроку школярі зробили висновок, що наша сила, як і сила героїв повісті, – в єдності, бо нас єднає рідна земля, Батьківщина, любов до нелегкої, але героїчної історії, зокрема, наших пращурів-козаків. Адже непоборним є тільки той народ, який відчуває себе єдиним цілим.
Бойко Н.І., учитель української мови та літератури
Коментарi