ПЕДАГОГІЧНІ ЧИТАННЯ ОН-ЛАЙН

100-ліття МИКОЛИ ЛЕМИКА святкуватиме Золочівщина

Мико́ла Ле́мик або Лемик-Сенишин — український політичний діяч, член ОУН від 1932 року, від 1941 року — крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях.

Народження:4 квітня 1915 р.

Смерть:Жовтень 1941

Освіта:Львівський національний університет імені Івана Франка

Коли був складений план радянського консульства і план замаху був готовий – ОУН почала пошук виконавця. Немає точних даних про те, скільки саме зголосилось виконати атестат– однак відомо, що 75% з опитаних бойовиків погодились на це. Для виконання вбивства організатори вибрали 18-річного Миколу Лемика. Як показав час – вибір було зроблено вдало.

/ Атентат — один з терористичних методів діяльності УВО та ОУН.

Атентати - убивства відповідальних за антиукраїнські дії чиновників /

21 жовтня виповнюється 80 роківіз часу вбивства у Львові офіцера НКВС, начальника канцелярії консульства Олексія Майлова. Рішення про це вбивство було прийнято на червневій конференції Проводу ОУН 1933 р. у Берліні. Це вбивство мало стати реакцією ОУН на тогочасний Голодомор у Наддніпрянській Україні.

Організацією у Львові атентату на радянського консула займався Крайовий провідник ОУН Львівського краю 24-річний Степан Бандера. Безпосередньо план розробляли бойові референти Крайової Екзекутиви ОУН Роман Шухевич та Богдан Підгайний.

21 жовтня о 11.30 Микола Лемик увійшов у радянське консульство і попросив провести його до консула з метою отримання дозволу на виїзд у Радянську Україну. На робочому місці консула виявився офіцер НКВС, начальник канцелярії консульства Олексій Майлов. Він, вислухавши звернення, попросив показати документи. Замість них Лемик із кишені витягнув пістолет і зі словами: «Це тобі від Організації українських націоналістів – за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…»

Суд над членом ОУН відбувся 30 жовтня. Ярослав Папуга зазначив, що радянська влада всіма можливими методами намагалась не привертати увагу до мотивів атентату. Судовий процеспровели впродовж дня. У своїх коментарях радянські дипломати значну вину за вбивство покладали на польську владу, яка, мовляв, також стояла за цим атентатом.

За словами Ярослава Папуги, атентан Миколи Лемика викликав великий резонанс в українській та західній пресі. Щодо реакції українського суспільства, то воно було практично одноголосним – підтримка дій Лемика. «Всі українські політичні сили Галичини, окрім, звісно, комуністів. Церква також підтримала цей вчинок. Ті адвокати, які на судових процесах представляли Українську греко-католицьку церкву,зголосились на захист підсудного», – зазначив історик.

На думку Ярослава Папуги,вчинок Миколи Лемика був виправданий – це була відповідь на мільйони українських жертв у Радянському Союзі. Внаслідок цього атентату світ дізнався про Голодомор 1932-33 рр., що, можливо, комусь таки врятувало життя.

ЗОЛОЧІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Від 24 березня 2014року Золочів № 100

Про відзначення у 2015 році

100-річчя від дня народження

Миколи Лемика

Відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Постанови Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року № 184-VIII "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році" та з метою належного відзначення 100-річчя з дня народження політичного діяча, члена ОУН, крайового провідника ОУН на східноукраїнських землях, борця проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932–1933 років в Україні Миколи Лемика:

1. Затвердити склад організаційного комітету з відзначення у 2015 році 100- річчя від дня народження Миколи Лемика та затвердити його склад, що додається.

2. Затвердити заходи з відзначення у 2015 році 100-річчя від дня народження Миколи Лемика, що додаються.

3. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови райдержадміністрації відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

Голова В. Й. Недзельський

Кiлькiсть переглядiв: 274

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.